Кабмін спростив доступ до держреєстру майнових прав на нерухоме майно
Кабмін вчора, 5 лютого 2014 р. вніс зміни в порядок ведення держреєстру майнових прав на нерухоме майно. Про це пише "Комерсант-Україна", з посиланням на наявні в розпорядженні зміни в порядок ведення держреєстру майнових прав на нерухоме майно, підготовлені за ініціативою Міністерства юстиції.
Вчора документ на засіданні Кабінету міністрів був прийнятий без зауважень. У пояснювальній записці зазначається, що запропоновані поправки вдосконалюють процес реєстрації прав власності на майно та їх обтяжень.
Тепер буде прописана чітка процедура внесення записів до державного реєстру при отриманні свідоцтва про право власності. Прийняте наприкінці жовтня 2011 р. постанова споконвічно цього не передбачала, як і процедуру отримання дубліката документа, що підтверджує право власності на нерухомий об'єкт. Як зазначає юрист юридичної фірми "Ільяшев і Партнери" Руслан Бандуристий, держреєстратор до цього не мав покрокових дій і в більшості випадку відправляв заявників до суду для визнання права власності.
"Проблем з володінням і користуванням об'єктом заявники не мають, а от з його розпорядженням, якщо хотіли відчужувати, необхідно було підтвердження", - говорить він.
Старший юрист юридичної компанії "Гвоздій та Оберкович" Максим Лебедєв додає, що особливо гостро ця проблема стосувалася власників земельних ділянок, сертифікати на які були видані у 1980-х рр., а в земельному кадастрі такої інформації про ці ділянки не збереглося.
Крім того, зміни в постанову передбачають можливість надання інформації з держреєстру будь-якій фізичній та юридичній особі про наявність обтяжень на об'єкт нерухомості іпотекою, забороною чи арештом.
"Таке вилучення не дуже інформативно, в ньому буде зазначений факт наявності такого об'єкта та прізвище, ім'я, по батькові власника", - говорить пан Бандуристи.
На думку Лебедєва, така інформація є першочерговим при покупці нерухомості і тепер потенційний покупець може сам через держреєстратора отримати інформацію про обтяження на об'єкт. Хоча партнер юркомпанії "КПД Консалтинг" Владислав Кисіль впевнений, що ефективніше було б дозволити нотаріусам надавати такі дані, і тоді громадяни не витрачали б часу на Держрегцстраційну службу з її довгими чергами.
При цьому Лебедєв додає, що нотаріуси і так отримують необхідну інформацію, що зараз незаконно. Загалом юристи оцінюють запропоновані зміни як технічні. Кісіль додає, що вони є наслідком постанови про порядок реєстрації прав на нерухомість та їх обтяжень, яка набирає чинності з 12 лютого.
У цьому документі є норми, які можуть стати причиною судових розглядів, і на це потрібно звернути увагу. Зокрема, всупереч нормам закону "Про держреєстрацію речових прав", постановою встановлено право центрального апарату Укрдержреєстру здійснювати реєстрацію прав на нерухомість.
"Це фактично легалізує негативну практику виборчої реєстрації найбільш великих об'єктів центральним апаратом, а не територіальними органами, як це передбачено законом. І основним ризиком може бути те, що всі реєстраційні дії мають право бути оскаржені в суді", - пояснює Владислав Кисіль.
Крім того, Кісіль впевнений, що Мін'юсту нарешті-то потрібно звернути увагу на більш глобальні зміни в законодавство, про яких юристи говорять вже три роки, а не концентруватися на точкових технічні поправки. Насамперед, мова йде про те, щоб відкрити доступ до держреєстру, що відповідає практиці цивілізованих країн. Крім того, необхідний законодавча захист добросовісного набувача, тобто того, хто купив майно в особи, чиї права були внесені в публічний реєстр.
"Серед юросіб кожен день відбувається визнання недійсним договору стосовно нерухомості. Цим займаються недобросовісні власники і рейдери, іноді держава при проведенні неправильної приватизації", - пояснює Кисіль.
Серед необхідних змін - пристосування процедури реєстрації до потреб обороту: в такому разі право власності може перейти за умови оплати за об'єкт на рахунок продавця.
"У нас процедура прописана так, що зумовити перехід права власності неможливо. Реєструвати право може нотаріус, але він повинен перевірити, наприклад, чи дійшли гроші, і обмежений п'ятиденним терміном, після чого права реєструються. А якщо сторони домовилися сплатити на 60-й день? Чому не дати їм таку можливість?" - резюмує Владислав Кисіль.
